Аналізи сечі при пієлонефриті

Це лабораторне дослідження обов’язкове і проводиться не тільки при підозрі на захворювання нирок і сечовивідних шляхів, але й для загальної діагностики стану організму.

Діагностика пієлонефриту може включати в себе загальний аналіз сечі, у випадку необхідності – дослідження за Зимницьким і за Нечипоренком.

Для аналізу за Зимницьким сеча збирається протягом дня, а для загального і за Нечипоренком – під час першого ранкового сечовипускання.

Для того, щоб результати аналізу сечі при пієлонефриті якомога точно відображали стан нирок і організму в цілому, до здачі сечі на аналіз необхідно готуватися:

  1. Напередодні небажано вживати овочі та фрукти, які здатні вплинути на колір сечі;
  2. Не приймати діуретики;
  3. Не рекомендується здавати сечу жінкам під час менструації;
  4. Перед збором сечі необхідно ретельно вимити статеві органи.

Аналіз сечі при пієлонефриті дає цілий ряд показників, які допомагають діагностувати дане захворювання: кількість лейкоцитів, наявність бактерій, показник pН, відносну щільність і забарвлення сечі.

Показники загального дослідження мають свої норми, відхилення від яких може свідчити з певним допуском про наявність того чи іншого захворювання.

Аналіз сечі при пієлонефриті (показники):

  1. BLd – еритроцити: норма для жінок – від 0 до 3, норма для чоловіків – від 0 до 1. Вихід за межі норми свідчить про захворювання сечостатевої системи, зокрема – нирок.
  2. Bil – білірубін: повинен бути відсутнім, свідчить про пошкодження клітин печінки, утворюється при руйнуванні гемоглобіну, відображає наявність запалення, токсичного впливу на клітини та ін.
  3. Uro – сечовина: норма для дітей – від 1,8 до 6,4 ммоль/л; для дорослих – від 2,5 до 6,4 ммоль/л; у людей літнього віку (старші за 60 років) – від 2,9 до 7, 5 ммоль/л: сечовина у крові підвищена при захворюваннях нирок.
  4. KET – кетони: в нормі повинні бути відсутніми, можуть свідчити про розвиток цукрового діабету.
  5. PRO – білок: не повинен бути присутнім в сечі, говорить про можливу наявність інфекцій і хворіб нирок (наприклад, при пошкодженні ниркових канальців і вузликів).
  6. NIT – нітрити (бактеріурія): в ідеалі не повинно бути, оскільки є свідченням наявності бактеріальної інфекції.
  7. GLU – глюкоза: в нормі відсутня, свідчить про розвиток цукрового діабету: цукор в сечі появляється при підвищені рівня цукру в крові. Може вказувати й на інші захворювання, наприклад, феохромацитому чи тиреотоксикоз.
  8. pH – кислотність: в нормі кислотність сечі коливається в значеннях 5-7 рН. Зміщення кислотності сечі в сторону закислення чи залуження може свідчити про наявність деяких захворювань.
  9. S.G – щільність: в нормі відносна щільність ранкової сечі повинна бути 1,012 – 1,22 г/л. Підвищена щільність можлива при пієлонефриті, понижена – при нирковій недостатності чи як наслідок застосування сечогінних засобів.
  10. LEU – лейкоцити: норма для жінок від 0 до 6, норма для чоловіків – від 0 до 3. Наявність лейкоцитів в сечі – симптом запалення в сечостатевій системі. Часто вони свідчать про сечокам’яну хворобу і пієлонефрит.
  11. UBG – уробіліноген: його норма – від 5 до 10 мг/л. Відхилення від норми в сторону зниження може говорити про закупорення жовчного протоку. Підвищення – про зниження функціональної активності печінки.

Крім того, в ході проведення загального аналізу в сечі можуть бути виявлені бактерії, гриби, паразити та ін.

Для діагностики важливі наступні показники аналізів при пієлонефриті: перевищення норми лейкоцитів, відхилення рН, відхилення від норми щільності сечі, наявність бактерій і/чи нітритів.

Не менш важливе значення має колір: пієлонефрит, при якому сеча змінює забарвлення, діагностується за Граммом, що дозволяє вияснити характер збудника захворювання.

Фактичні значення показників можуть відхилятися від нормативних також і через вік чи інші індивідуальні особливості, тому самостійно трактувати значення загального аналізу сечі неможна – кваліфіковано зробити це може тільки лікар.

comments powered by HyperComments