Гідронефроз

Розширення чашково-мискової системи нирок називається гідронефрозом. Часто зустрічається у жінок у віці від 20 до 60 років, у чоловіків після 60. Також гідронефроз — одне з поширених урологічних захворювань у дітей.

Патологія виникає внаслідок утруднення відтоку сечі з мисок внаслідок різних чинників:

  • спайкові процеси навколо сечоводів;
  • каміння в нирках;
  • нефроптоз;
  • дисплазія сечоводу;
  • фіксовані перегини нирок та ін.

Крім того, існує вроджений гідронефроз, причинами якого є аномалії розташування ниркової артерії, обструкція нижніх сечових шляхів та інші вроджені патології.

Розрізняють три ступені захворювання:

I ступінь — характеризується розширенням ниркової миски, але без появи дисфункції нирок;

II ступінь — на цій стадії захворювання розмір нирок і мисок збільшується, відбувається зниження функції нирки на 20-40%;

III ступінь — нирка має вигляд порожнини з великою кількістю камер, її функції, відсутні або знижені на 60-80%.

Симптоматично гідронефроз проявляється у вигляді:

  • ниючих болів в області попереку;
  • у сечі з'являється домішка крові та гною;
  • спостерігається загальна втома;
  • погіршується сон;
  • знижується працездатність.

Лікування гідронефрозу

Перша стадія захворювання, якщо вона протікає без хронічного запалення в нирках і наявності каменів, не вимагає медикаментозних та оперативних втручань.

Лікування другої стадії проводиться за допомогою хірургічної щадної операції, метою якої є звуження сегмента сечоводу. Також особливу роль відіграє й антибактеріальна терапія під контролем бактеріального посіву сечі на чутливість.

На третій стадії гідронефрозу зберегти нирку неможливо, тому візит до лікаря стає життєво важливим фактором.