Сечокам'яна хвороба

Уролітіаз (каміння в нирках) — захворювання, при якому в сечовому міхурі, сечоводах і нирках накопичуються солі і утворюють тверді скупчення.

Причини захворювання точно не відомі. Часто має місце генетична схильність, порушення обміну речовин, інфекційні захворювання сечової системи, фактори, що сприяють ускладненню відтоку сечі (опущення нирок, патології розвитку сечовивідних шляхів тощо).

Також на розвиток уролітіазу впливають такі умови, як проживання в гарячому кліматі і гіпергідроз (людина багато потіє і це сприяє накопиченню солей в організмі), вживання насиченої солями води, неправильні дієти, прийом деяких медичних препаратів.

Симптоми сечокам'яної хвороби

На ранніх стадіях сечокам'яної хвороби захворювання ніяк себе не проявляє, оскільки каміння ще дуже маленького розміру. Коли вони збільшуються і починають міняти місце розташування, хворий відразу дізнається про хворобу з наступних симптомів:

  • гострі болі в області попереку, що віддають в лобкову частину і вниз живота;
  • сеча набуває червонуватий відтінок через домішки крові в ній;
  • підвищення температури тіла, озноб;
  • часті позиви до сечовипускання;
  • процес спорожнення сечового міхура стає болючим;
  • можливе припинення сечовипускання.

Методи лікування сечокам'яної хвороби

Для діагностики сечокам'яної хвороби використовують:

  • УЗД-дослідження сечового міхура і нирок;
  • рентгенологічне дослідження;
  • біохімічний та загальний аналізи крові і сечі.

Лікування захворювання в першу чергу спрямоване на усунення ознак ниркового поколювання й тільки потім на видалення каменів із сечовивідних шляхів.

Оперативне лікування сечокам'яної хвороби можливо кількома способами: за допомогою хірургічної операції та ударно-хвильового дроблення. Подальше лікування захворювання полягає в профілактиці нових утворень, а також корекції харчування та питного режиму хворого.

comments powered by HyperComments