Уреаплазма — умовно-патогенний одноклітинний мікроорганізм, що належить до виду внутрішньоклітинних мікробів. Умовно-патогенним його називають тому, що збудник входить в природний склад мікрофлори піхви жінки і лише за наявності певних факторів викликає запалення.
Розрізняють два види уреаплазми:
Вони є збудниками уреаплазменої інфекції (уреаплазмоз). Основний шлях зараження уреаплазмозом — статевий, а також від матері до плоду.
Факторами, що призводять до розмноження цієї умовно-патогенної флори можуть бути:
Уреаплазмоз — підступне захворювання, оскільки має досить тривалий інкубаційний період: 2-4 тижні у чоловіків і жінок.
Найчастіше уреаплазма стає причиною запальних захворювань, таких як уретрит, простатит, цистит, ендометрит, пієлонефрит і так далі.
У жінок симптоми уреаплазми наступні:
У чоловіків при уреаплазмозі з'являються прозорі виділення з уретри, хворобливі та пекучі відчуття під час сечовипускання, порушується функція сечовиділення.
Для діагностики уреаплазмозу лікар проводить огляд, робить лабораторні аналізи. Найбільш ефективними вважаються методи ПЛР і бакпосіву.
Лікування уреаплазми комплексне і багато в чому залежить від локалізації запального процесу. Основна мета терапії — знищення збудника, тому антибактеріальні препарати обов'язкові під час лікування уреплазмової інфекції.
Також призначаються імуномодулюючі та нормалізуючі природну мікрофлору кишечника засоби. Конкретна схема лікування уреаплазмів повинна призначатися фахівцем після проведення огляду та отримання результатів аналізів.
Пам'ятайте, що уреаплазма є складовою нормальної мікрофлори, але стає найлютішим ворогом у великих кількостях. Не терпіть дискомфорт і зверніться до уролога!
