Урологічне запальне захворювання, що локалізується у сечівнику, в медичній практиці називають уретрит. Воно однаково часто виникає у чоловіків і жінок.
Залежно від типу збудника, виділяють два типи уретриту:
Перший викликається специфічними і неспецифічними збудниками. Найчастіше інфекційний уретрит пов'язаний із захворюваннями, що передаються статевим шляхом: хламідіями, мікоплазми або грибковою інфекцією, що викликають запалення слизової сечівника.
Неінфекційний уретрит розвивається внаслідок переохолодження, алергії, травмування сечівника каменями при сечокам'яній хворобі.
Симптоматика уретриту розрізняється у чоловіків і жінок через різницю анатомічної будови сечовивідного каналу. Чоловіки швидше і яскравіше відчувають симптоми захворювання, оскільки їх уретра вужче й довше. Жінки можуть довгий час взагалі не помічати ознак уретриту.
Серед найбільш поширених симптомів уретриту слід виділити:
Ознаки уретриту можуть бути слабко виражені, і пацієнт може зовсім не відчувати погіршення загального стану організму. Тому дуже часто чоловіки і жінки ігнорують захворювання, не звертаються за медичною допомогою або займаються самолікуванням. Це загрожує переходом захворювання у хронічну форму, що важко піддається лікуванню.
Лікування гострого уретриту проводиться в домашніх умовах і направлене на знищення збудника, який виявлений за допомогою лабораторного дослідження. Самостійний вибір антибіотика неприпустимий: для успішного лікування уретриту необхідний той препарат, до якого чутливий збудник захворювання. Це можна визначити за допомогою аналізу ПЛР.
При хронічному перебігу уретриту, крім антибактеріальної терапії, призначаються:
