Видалення пухлини сечового міхура

Доброякісні пухлини сечового міхура зустрічаються рідко і довгий час не дають ніяких симптомів. За гістологічною будовою вони поділяються на епітеліальні, неепітеліальні і змішані.

Більшість пухлин сечового міхура діагностуються на УЗД, методом цистоскопії, і в обов'язковому порядку вимагають морфологічного підтвердження.

Розглянемо, як лікувати пухлину сечового міхура, і коли може знадобитися її видалення.

Симптоми доброякісної пухлини сечового міхура

Найпоширеніші види доброякісних пухлин сечового міхура:

  • папілома;
  • аденома;
  • фіброміома;
  • неврінома;
  • фіброма.

Кожен вид має особливості будови та утвореня, більшість вимагає обов'язкового оперативного видалення для виключення переростання в злоякісне новоутворення.

У 50% випадків доброякісна пухлина сечового міхура визначається на ранніх стадіях, завдяки пильності пацієнта та чутливості до тривожних симптомів.

Ускладнення пухлини можуть перерости в:

  • хронічні проблеми в роботі нирок;
  • анемію;
  • у жінок — свищі в піхві (патологічні сполучення між прямою кишкою та піхвою).

На першій стадії однозначно виявити пухлину шийки сечового міхура важко, її симптоми стають помітні значно пізніше, коли часу на лікування залишається вкрай мало.

Зволікати не можна, особливо якщо в анамнезі у вас були родичі з подібними захворюваннями. Пухлина шийки сечового міхура загрожує нирковою недостатністю.

Візит до уролога і виконання всіх приписів допоможе уникнути проблем з нирками.

Можливо, буде потрібно видалення пухлини сечового міхура; якщо немає інших варіантів, — зволікати з операцією не варто. Діагностика захворювання складається з:

  • УЗД області малого тазу;
  • цистоскопії;
  • магнітно-резонансної томографії (МРТ).

Видалення пухлини сечового міхура

Операція при пухлині сечового міхура проводиться в залежності від стадії захворювання.

На ранніх стадіях операція з видалення пухлини сечового міхура, в тому числі і на шийці, проводиться нечасто, достатньо проведення комплексної медикаментозної терапії.

Безумовно, тільки уролог визначає, як лікувати пухлину сечового міхура. Якщо хірургічного втручання неможна уникнути, новоутворення видаляється, сечовий міхур залишається недоторканим – неповне видалення можливе лише на початковій стадії захворювання.

Трансуретральна електрорезекція (ТУР) — операція з використанням петлі, нагрітої до високої температури. Петля буквально зрізає ніжку пухлини і не травмує сам орган.

Одночасно з цією процедурою лікар бере на обстеження клітини. Після видалення новоутворення хворому на кілька діб ставлять катетер до повного відновлення функції сечостатевої системи.

Ускладнення в таких випадках вкрай рідкісні: пацієнта виписують з лікарні протягом тижня.

Всі наступні стадії пухлини сечового міхура потребують операції. У деяких випадках паралельно застосовуються терапії різного виду. Способи видалення урологічних новоутворень:

  1. Ендоскопія допомагає успішно впоратися з ділянками невеликого ураження, хірургічне втручання проводиться в районі лобка.
  2. Резекція сечового міхура належить до відкритого методу і вимагає порожнинного розтину. Перевага операції — збереження всіх функцій системи, недолік — висока травматичність.
  3. Останнє слово в науці — кріохірургія. Для видалення пухлини вона використовує речовини при низьких температурах: рідкий азот або вуглекислоту, охолоджені до мінус 196 і 79 градусів відповідно.

При повному видаленні міхура, сечовід зашивається в черевну стінку. Сечовий міхур відтворюється з тканини тонкої кишки, або формується сечова ємність за допомогою кишкової труби. Щоб уникнути рецидивів хвороби, лікарі призначають променеву і хіміотерапію.