Новоутворення з рідинним вмістом, що вражає нирки, називають кістою. Причини новоутворення складно з'ясувати.
Найчастіше воно має вроджений характер, тобто розвивається в результаті спадкової схильності. Утворитися кіста може також у результаті інфекцій та запалень в органах сечовидільної системи або при їх травмуванні.
Зазвичай хвороба проходить без яскраво виражених ознак, тому діагностується тільки під час планових обстежень. Нехарактерними симптомами кісти нирки можуть бути:
При ускладненнях (нагноєннях, пієлонефриті, сечокам'яній хворобі, розриві новоутворення тощо) додаються характерні ознаки цих захворювань.
Якщо кіста нирки одностороння і неускладнена (має невеликі розміри і не здавлює ниркові тканини), то лікування необов'язкове. Необхідно періодично спостерігатися у лікаря, робити УЗД і стежити за розміром новоутворення.
Медична допомога вкрай необхідна, якщо:
Зазвичай для лікування використовується пункційний метод, метою якого є видалення рідини із новоутворення за допомогою тонкої голки.
В особливо складних випадках потрібна лапароскопічна операція. Через кілька невеликих проколів проводиться відсікання стінок кісти і коагуляція ложа в тканині нирки.
При ускладненнях у вигляді пієлонефриту і сечокам'яної хвороби необхідна терапія даних захворювань. Як правило, адекватне лікування кісти нирки має позитивні прогнози.
