Епідидиміт

Епідидиміт — запальне захворювання придатків яєчок. Найчастіше розвивається як ускладнення після:

  • грипу;
  • ангіни;
  • уретриту;
  • простатиту та інших інфекційних захворювань.

Ще одним фактором, що сприяє розвитку епідидиміту, є травмування області органів малого тазу.

Симптомами цього запального захворювання: біль в мошонці, який віддає в пахову, крижову та поперекову область. Біль посилюється при ходьбі та будь-яких інших рухах.

Мошонка набрякає, червоніє, її шкіра стає гладкою. При цьому у хворого спостерігаються й інші ознаки запального процесу в організмі: висока температура, головний біль, озноб та ін.

Лікування епідидиміту залежить від форми захворювання. Так, терапія гострого запалення придатка яєчка проводиться обов'язково в стаціонарних умовах.

Пацієнту призначають строгий постільний режим і забезпечують чітке фіксування мошонки. Використовуються антибактеріальні препарати, до яких чутливий збудник, імуностимулятори і вітаміни.

Крім того, пацієнтові під час курсу терапії необхідно дотримуватись дієти, що виключає жирну, гостру і солону їжу. Для зняття ознак гострого запалення застосовуються холодні компреси.

Коли основні симптоми зняті, вирішуються фізіотерапевтичні процедури.

Чим небезпечний хронічний епідидиміт?

Без своєчасного лікування можливий розвиток ускладнень у вигляді гнійного утворення на яєчку, коли потрібне буде хірургічне втручання з його видалення. Або розвивається хронічна форма захворювання, яка важко піддається терапії.

При хронічному епідидиміті частіше уражаються два придатка яєчка — це двостороннє запалення, яке може призвести до чоловічого безпліддя.

Лікування хронічної форми епідидиміту спрямоване на знищення збудника, для чого використовується місцева терапія і фізіотерапевтичні процедури.

На жаль, такий вид захворювання вимагає тривалого лікування і загрожує ускладненнями, які усуваються тільки за допомогою епідидимектомії — хірургічного видалення придатків.