Орхоепідидиміт

Обширний запальний процес у тканинах яєчок і придатків одночасно називають орхоепідидимітом.

Ускладнення орхіту (запалення яєчок) епідидимітом (запаленням у придатках) і навпаки вкрай поширене явище, оскільки органи розташовані близько один до одного і мають загальну лімфатичну і кровоносну системи обігу.

Захворювання найчастіше зустрічається у чоловіків у віці 22-40 років, тобто у період активного статевого життя при частому інфікуванні сечостатевої системи.

Патологію ділять на три форми:

  • гостру;
  • підгостру;
  • хронічну.

При гострій формі орхоепідидиміту у пацієнта раптово підвищується температура, в області паху наростає різкий біль, запалене яєчко і придаток ущільнюються і трохи збільшуються в розмірах.

Якщо почати лікування в першу добу, то зняти всі симптоми можна вже на 4-6 день, для повного одужання необхідний медикаментозний курс мінімум у 2 тижні.

Хронічна форма орхоепідидиміту протікає тривало (до 2-3 років) з менш вираженими симптомами і дуже складно піддається лікуванню. До ускладнення захворювання у вигляді підгострої і хронічної форм можуть привести:

  • відсутність терапії на стадії гострої форми;
  • неправильне або незакінчене лікування;
  • ослаблений імунітет;
  • порушення режиму профілактики і повторне інфікування у перші півроку.

Хронічний і гострий орхоепідидиміт: причини

Причиною запального процесу при орхоепідидиміті можуть бути збудники чотирьох типів:

  1. неспецифічні ЗПСШ;
  2. інфекції умовно-патогенної групи;
  3. віруси;
  4. інфекції сифілісу і туберкульоз.

При інфікуванні яєчка і його придатку мікроорганізми проникають з уретри у сім'явивідні канали.

Активне розмноження патогенної мікрофлори можуть викликати стреси, пригніченість імунітету, механічні травми, переохолодження, хірургічне втручання, відсутність і надлишок статевої активності.

Лікування орхоепідидиміту

В першу чергу, лікування орхоепідидиміту повинно бути своєчасним. Важкі форми захворювання призводять до безпліддя, пухлин і інфаркту (відмирання тканин) яєчок.

Діагностика орхоепідидиміту вимагає госпіталізації пацієнта. Спочатку уролог вивчає індивідуальні особливості організму, здаються лабораторні аналізи (загальний аналіз крові, сечі, ПЛР, бакпосів), проводиться ультразвукове дослідження.

Комплексне лікування захворювання включає кілька етапів: для полегшення клінічних симптомів призначаються жарознижуючі та знеболюючі засоби, потім підключається антибактеріальна терапія і протизапальні препарати.

Не терпіть неприємні симптоми, запишіться до уролога!