Хламідіоз

Хламідіоз — захворювання, що передається статевим шляхом (ЗПСШ), збудником якого є патогенні мікроорганізми хламідія трахоматіс.

Зазвичай симптоматична картина хламідіозу слабко виражена, тому дізнаються про захворювання частіше при загостреннях хронічної форми або на плановому огляді уролога.

Симптоми хламідіозу

Відчутні ознаки даного захворювання спостерігаються при первинному зараженні або загостренні хронічної форми хламідіозу. Симптоми у чоловіків і жінок схожі. це:

  • загальна слабкість;
  • підвищена температура;
  • інтоксикація організму;
  • склоподібні виділення зі статевих шляхів;
  • свербіж і печіння в зовнішніх статевих органах й у внутрішніх статевих губах у жінок;
  • порушення функції сечовипускання;
  • неприємні відчуття внизу живота;
  • можлива поява кон'юнктивіту.

Нагадаємо, що часто хламідіоз протікає безсимптомно і через деякий час переходить у хронічну форму з періодичними періодами загострення. Подальші ознаки хламідіозу проявляються в якості його ускладнень — запальних захворювань органів малого тазу (простатиті, епідидиміті, уретриті, сальпінгоофориті та ін.)

При виявленні будь-яких симптомів цього ЗПСШ слід звернутися до лікаря за уточненням діагнозу і призначенням адекватної схеми лікування хламідіозу, що не дозволить захворюванню розвиватися далі.

Особливості лікування хламідіозу

Лікування гострого хламідіозу дещо відрізняється від хронічного, оскільки затягнута форма захворювання лікується імунокорекцією, в той час як при початковій стадії головну роль відіграє визначення локалізації інфекції.

В іншому лікування хламідіозу у чоловіків і жінок схоже:

  1. призначення антибактеріальних препаратів, засобів для місцевої терапії (спринцювання, для жінок вагінальні свічки, лікувальні тампони та ін.);
  2. фізіотерапевтичні процедури;
  3. імуномодуляція.

Обов'язковою умовою лікування хламідіозу є терапія обох партнерів і повне виключення сексуальних відносин у цей час.

Якщо не провести своєчасну терапію хламідіозу, можливий розвиток серйозних ускладнень: запальних захворювань органів малого тазу (уретрит, сальпінгоофорит, простатит та ін.), безпліддя, патологій вагітності (невиношуваність, передчасні пологи, викидні).

Кращою профілактикою хламідіозу є помірковане статеве життя з використанням бар'єрних методів контрацепції.