Інфекція характеризується повільним клінічним перебігом, при несвоєчасному лікуванні серйозними ускладненнями на внутрішні органи і нервову систему і навіть летальним результатом.
Розрізняють декілька стадій розвитку сифілісу, залежно від яких будуть змінюватися і симптоми захворювання.
Первинний сифіліс
Перша стадія інфекції розвивається через 3-4 тижні інкубаційного періоду. Яскрава ознака — виразка на місці ураження (шанкр на слизовій оболонці ротової порожнини, прямої кишки або статевих органів). У неї тверда основа, при натисканні — безболісна. Через 1-2 тижні запалюються лімфовузли в області утворення виразки, ще через 2-4 тижні вона заживає.
Вторинний сифіліс
Про вторинну стадію можна говорити через 4-10 тижнів після утворення виразки, коли по всьому тілу спостерігається висип блідого кольору — сифілід. Ця ознака захворювання супроводжується збільшенням лімфатичних вузлів і симптомами грипу (висока температура, озноб, головний біль та ін.). Передача інфекції на 1 і 2 стадії сифілісу можлива як статевим, так і побутовим шляхом.
Третинний сифіліс
Якщо ніяк не протистояти захворюванню, можливий розвиток третинного сифілісу, коли бліда трепонема вражає нервову систему (в тому числі головного та спинного мозку), внутрішні органи і опорно-рухову систему. Стадія може тривати більше 20 років. Але навіть на цьому етапі є шанс видужання за умови адекватної терапії.
Окремо виділяють вроджений сифіліс, що виникає у плода в разі інфікування матері до або під час виношування.
Зазвичай для лікування сифілісу застосовуються антибіотики пеніцилінового ряду, перорально і у вигляді ін'єкцій. При третинному сифілісі обов'язкове лікування ускладнень сифілісу — захворювань внутрішніх органів.
Для ефективного лікування важливо правильно підібрати препарат і точно дотримуватися дозування, тому лікування проводиться стаціонарно або амбулаторно-стаціонарно.
Самолікування абсолютно неприпустимо.
