Зазвичай пухлини наднирників виявляють під час КТ живота у пацієнта, направленого на проведення процедури абсолютно з іншої причини. Так ідентифікуються 5% всіх випадків захворювання.
При виявленні подібного захворювання не варто засмучуватись: не більше 1% з новоутворень є злоякісними.
Можна виділити неактивні/активні новоутворення надниркових залоз. Пухлини кори надниркових залоз можна розділити на кілька видів: кортикоестрома, кортикостерома, альдостерома.
Сучасна медицина додатково виділяє пухлину, що виникає безпосередньо в мозковій речовині надниркових залоз, — феохромоцитому.
Звичайні та найпоширеніші симптоми пухлини кори надниркових залоз виражаються в:
Також симптоми пухлини кори надниркових залоз можуть ховатися в:
Найчастіше вказують на пухлину надниркових залоз симптоми такого характеру:
Більш рідкісні нездужання і симптоми пухлини надниркових залоз:
Ми ознайомилися з основними видами пухлини надниркових залоз, діагностика яких включає наступні заходи:
Лікар обов'язково здійснює також тестування сироваткового рівня надниркових андрогенів, проведення оцінки екскреції катехоламінів, МРТ, КТ живота, проведення рентгенографії грудної порожнини.
Що стосується диференціальної діагностики, то вона проводиться дітям, які мають нефробластому і нейробластому, а також дорослим з тератомами, гранульомами, амілоїдозом та ін.
Іноді пухлина наднирників, лікування якої має виконуватися оперативно (видалення пухлини), може бути злоякісною. Її особливість полягає в тому, що вона майже не чутлива до проведення хіміотерапії.
Видалення пухлини надниркових залоз необхідно в тому випадку, якщо вона гормонально активна. Тут буде актуально виконання андреналектомії, резекції.
Не обов'язково відразу ж намагатися видалити пухлину наднирників хірургічним шляхом: сучасне лікування не виключає проведення симптоматичної терапії, яка здатна ліквідувати ендокринні симптоми.
При синдромі Кушинга може призначатися кетоконазол, мітотан, етомідат, гіперандрогенія — нестероїдні/стероїдні антиандрогени, а також циметидин, антиестрогени при гіперестрогенії та ін.
Основним методом лікування багато клінік вважають хірургічне видалення самого наднирника, тобто адреналектомію.
Після видалення пухлини надниркової залози лікування може тривати у вигляді гормональної терапії: прийомі синтетичних гормонів.
Коли немає вибору, і потрібне хірургічне втручання в пухлину надниркової залози, операція може проходити за кількома сценаріями. У деяких випадках є сенс застосувати хіміотерапію.
Якщо присутні феохромоцитоми, то застосування радіоактивних ізотопів, що вбивають клітини, може призвести до зменшення розмірів метастазів.
У даному випадку зменшиться пухлина надниркової залози; тоді операція проводиться лапароскопічно (через прокол на черевній стінці) або відкритим доступом. У тому випадку, коли пухлина злоякісна, доводиться видаляти довколишні лімфовузли.
Як би не йшли справи, дане захворювання не є вироком, воно може діагностуватися на ранніх термінах і підлягає лікуванню.
Бережіть своє здоров'я та відвідуйте уролога регулярно!
